Майбутні покоління вивчатимуть цю війну за документами, фотографіями і свідченнями. Музика теж є таким свідченням. Антологія «Ода стійкості», найбільша колекція академічної музики періоду повномасштабного вторгнення, відкриває вчителям і викладачам матеріал, якого немає в жодному підручнику.

Кожен твір антології — особисте висловлювання людини, що пережила війну:

• Кантата Єлизавети Волошиної «24 лютого» проводить слухача крізь перший день вторгнення. Партитура містить зашифровані азбукою Морзе слова «війна» і «war», а лібрето складено з віршів Ліни Костенко та Сергія Жадана.
• «Вдома» Євгена Золотухіна, композитора з окупованого Маріуполя, розповідає про дім, який не можна втратити всередині себе.
• «Там, де Схід» Владислава Солодовникова присвячено загиблому 20-річному захиснику Андрію Гриневичу.
• «Сім струн» на вірші Лесі Українки показує, як класична поезія знову стає голосом спротиву.

Для уроку музичного мистецтва, літератури чи історії такі твори дають те, чого бракує тексту: емоційний досвід часу. Учні чують, як звучить тривога, пам’ять і надія, і можуть поговорити про це з учителем. У мультимовному архіві oda.5brigade.org кожен твір має сторінку з описом, історією створення та записом. Тож викладачеві легко підготувати заняття.

Для музичних шкіл, коледжів і академій антологія має окрему цінність. Багато її творів програмні: кожен має конкретний сюжет, присвяту чи літературну основу, від архітектури Харкова до поезії Лесі Українки та пам’яті загиблого захисника. Це багатий матеріал для музикування та вивчення: учні й студенти можуть аналізувати, як композитори перетворюють досвід війни на музичну форму, і виконувати ці твори самі. Прев’ю партитур доступні на сайті, повні ноти надаються за запитом. Долучитися до проєкту можуть і студенти-композитори: збір творів відкритий.

Ініціаторами проєкту стали військовослужбовці 5-ї окремої штурмової Київської бригади. Проєкт «Ода стійкості»: найбільша музична антологія національного спротиву» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Понад століття тому Леся Українка написала, що співатиме крізь сльози. Сьогодні її слова звучать у найбільшій музичній антології національного спротиву «Ода стійкості»: сучасні композитори знаходять у її поезії мову для власного досвіду війни.

Леся Українка була голосом стійкості задовго до того, як це слово стало загальновживаним. Хвора, але незламна, вона перетворювала особистий біль на силу. Тому її поезія природно увійшла до антології музики, створеної під час повномасштабного вторгнення.

Цикл «Сім струн» — сім віршів, як сім нот гами. Композитор Владислав Солодовников прочитав його як свідчення стійкості й внутрішньої свободи і створив вокально-симфонічну поему, де кожна нота стала окремим розділом. У 2026 році він дописав пролог і постскриптум, хорові вокалізи без слів, що обрамлюють твір, як прелюдія і фуга.

Світова прем’єра концертної версії відбулася 29 серпня 2026 року, у День пам’яті захисників України, у Харківській опері в межах фестивалю «Схід Опера Фест». Солістка — Олександра Дяченко (мецо-сопрано), оркестр і хор Харківської опери під орудою Сергія Лихоманенка.

Наприкінці твору хор потужно проспівав рядки Лесі Українки: «В ріднім краї я чути бажаю… вільні пісні». У День пам’яті захисників ці слова прозвучали в місті, що щодня живе під обстрілами, як обіцянка, яку обов’язково буде виконано.

Слово Лесі Українки звучить сьогодні так само сильно, як тоді, коли було написане. Воно не ілюструє події, а дає силу, щоб їх пережити.

Записи, партитури та профілі композиторів антології доступні на сайті oda.5brigade.org. Ініціаторами проєкту стали військовослужбовці 5-ї окремої штурмової Київської бригади. Проєкт «Ода стійкості»: найбільша музична антологія національного спротиву» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо хтось думав, що балетні номери вже скінчились, – то ні! Ще є чим тамувати уми глядачів. Невеликий фоторепортаж, уже з котрої репетиції AmbientBallet.

Дякуючи Львівському музею історії релігії та Оленці Мацелюх ми мали ексклюзивну локацію для зйомок речитацій Одержимої Лесі Українки.

Дрон Євген Герзанич та чарівна Ольга Алі Грєшна.

А чи знали ви, що поєднує Лесю Українку, Панаса Мирного, Миколу Лисенка і Котляревсьского?! Ні? А ми, зі знімальною командою і музикантами дізнались дещо цікаве про це у Полтаві. В компанії професіоналів своєї справи: директорки музею Завалій Світлани та провідної наукової співробітниці Пащенко Вікторії. Хочете дізнатись більше? – дочекайтесь прем‘єри відео-арту «Українка 1.5.0» у блоці діджитал екскурсії «Місцями натхнення Лесі Українки».

Дякуємо Дарині Литвак

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Моменти в стоп-кадрах. Зйомки хореографії, запис речитацій та органних партій до проєкту #українка150
У Львові.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Більш влучніше, ніж його імпровізи про нього ніхто не скаже.

Композитор та аранжувальник проєкту #українка150 Влад Солодовников (десь між написанням партитур до поеми «7 струн», балетних сцен та презентацією проєкту) – фрагмент соло з виступу на 19му джазовому фестивалі Єдність 2021.

Розбиті тарілки то на щастя, хоч і с другого разу) Зйомки хореографічних сцен до проекту #українка150 розпочатоДалі буде тільки вогонь Дякуємо #ambientballet за магію навіть у маглівському світі

Слідкуйте за новинами, та шукайте фінал версію у повно-метражному відео-арті «УКРАЇНКА 1.5.0»

прем’єра у вересні!

Вашій увазі коротесенький бекстейдж-тізер підготовки хореографічних номерів проєкту “Українка 1.5.0”

Балет – “Ambient ballet”

Хореографиня – Влада Андрієнко

Музика – Влад Солодовников